Як підтримати дитину у пошуках себе: розвиток ідентичності та вибір освітнього й кар’єрного шляху

Відчуття ідентичності — один із найважливіших елементів психологічного розвитку людини. Воно формує наше розуміння себе, наше бачення того, ким ми є, які маємо сильні сторони та що можемо запропонувати світові.
Діти починають шукати відповіді на ці питання ще з моменту, коли дізнаються свої імена. І хоча нам, дорослим, не завжди легко це усвідомити, саме батьки та опікуни є для дитини найважливішими фігурами — наставниками, порадниками та провідниками у житті. Як ми можемо допомогти дитині у цій захопливій подорожі — у пізнанні світу та самої себе?

1. Знайте потреби своєї дитини та дозвольте їй вибирати
Може здатися, що це просто, але розмова з дитиною є надзвичайно важливою. Ставте запитання, слухайте уважно, цікавтеся її думкою. Пам’ятайте: дитина може мати зовсім інші інтереси, схильності та риси характеру, ніж ви. Вам може подобатися працювати з людьми, а вона почуватиметься комфортніше під час індивідуальної роботи. Ви можете захоплюватися правом, а її цікавитимуть танці чи музика. Це не завжди просто, але дозвольте дитині робити власний вибір. Тиск на дітей є поширеним явищем — настільки, що в японській мові навіть існує термін «кьойіку мама», який означає надмірний тиск матері на дитину, щоб та досягла високих академічних результатів. Ваша дитина може змінювати свої вподобання не один раз, але саме у процесі проб і помилок формується її самостійність. Дозволяючи їй приймати рішення, ви даруєте найцінніший подарунок — можливість
знайти справу, яка приноситиме задоволення та відчуття приналежності. Дозвольте дитині бути собою — і вона неодмінно досягне успіху. До того ж ваші стосунки стануть теплішими та довірливішими.

2. Покажіть дитині свій професійний світ
Не дозволяйте дитині сприймати роботу лише як момент, коли тато чи мама йдуть з дому або сидять за комп’ютером замість гри. Якщо є можливість, візьміть дитину на своє робоче місце. Покажіть їй, чим ви займаєтесь, познайомте з колегами, поясніть, навіщо потрібні ті чи інші завдання. Так дитина отримає уявлення про світ праці та почне розуміти, що робота — це не лише обов’язок, а й частина життя, що приносить задоволення, розвиток і можливості. Такі візити мають ще два позитивні ефекти:
- зміцнюють зв’язок між батьками та дитиною;
- допомагають дитині краще зрозуміти світ зайнятих дорослих.
Психотерапевтка Агнешка Вельгус у своїй праці «Тато – чарівне слово» (Studia Płockie, 2009), натхненна, зокрема, книгою «Залізний Джон», зазначає: «Син відкриває свою ідентичність, супроводжуючи батька в його житті та роботі. У минулому діти навчалися професії від батьків, і “сімейний бізнес” передавався від батька до сина. Це мало не лише економічне, а й психологічне значення. Син спостерігав за батьком, вчився долати труднощі, досягати успіху та переймав досвід. Так передавалася не просто професія, а сімейна традиція, яка допомагала дитині зрозуміти, ким були його предки і ким він сам є». Обговорюючи з дитиною питання освіти та вибору професії, звертайте увагу на її оточення. Поговоріть, чим займаються знайомі, чи подобається їм їхня робота, які обов’язки дитині здаються цікавими, а які — ні.

3. Допоможіть дитині розвинути самосвідомість
Автор книги «Якого кольору ваш парашут?» Річард Боллес наголошував: «Ключ до повноцінного професійного життя — не знання ринку праці, а знання себе». Тому замість запитання «Ким я хочу бути в майбутньому?» варто поставити інше —
«Хто я?». Розуміння власних цінностей, потреб, навичок і зацікавлень допомагає дитині уникати вибору, який не відповідає її природі, та наближатися до того, що дійсно приносить натхнення й радість. Ми проводимо на роботі понад половину життя, тож важливо подбати про те, щоб ця
частина життя була змістовною. За потреби зверніться до кар’єрного консультанта, освітнього радника чи коуча, які допоможуть дитині пройти шлях від «Я не знаю, що мені підходить» до «Я знаю свої сильні сторони й розумію, як і де хочу їх використовувати».

4. Гра: пізнаємо світ професій
Погляньте навколо й поговоріть із дитиною про процес створення звичних речей. Запитайте: яку працю потрібно виконати, щоб
- випити склянку молока?
- почистити зуби?
- одягти улюблений одяг до школи?
Ця вправа стимулює роздуми про різноманіття професій, підвищує усвідомлення важливості праці та виховує пошану до людей, які працюють у різних сферах.

5. Що далі?
У минулому освіта дітей рідко торкалася тем, пов’язаних із підготовкою до сімейного життя, підприємництвом чи розвитком комунікаційних навичок.
Вважалося, що все це дитина здобуде сама. Сьогодні дослідження та практика доводять: формувати ці навички варто з раннього віку — навіть якщо дорослі не завжди готові до таких змін. Якщо ви хочете допомогти своїй дитині розкрити її потенціал, розвинути усвідомленість та емоційний інтелект — спілкуйтеся з нею. Використовуйте наведені вище поради, заохочуйте до пізнання себе й світу. Також спробуйте записати дитину на творчі або профорієнтаційні майстер-класи. Сучасні ігрові кімнати та сімейні центри дедалі частіше пропонують інтерактивні освітні програми, які допомагають дітям знайти свої інтереси та перші орієнтири у світі професій.

Підсумок Підтримка дитини у пошуку себе — це не разова дія, а тривалий, теплий і надзвичайно важливий процес. Коли ми даємо дітям свободу вибору, навчаємо слухати себе й цінувати працю інших, ми допомагаємо їм стати впевненими, свідомими та щасливими дорослими.

‍

Матеріал підготовлено Зоряною Довганик в межах рубрики ГО «Академія освітніх
ініціатив» — «Як допомогти дитині обрати освітній та кар’єрний шлях».

‍